А чи бачили взимку ви Ки в?
Як зимою теплом він всіх криє.
Як він сипле коштовним тим сріблом,
Діамантовим диха повітрям.
І засніжені куполи Лаври
Київ любий мій золотом славлять.
І дарують надію, кохання,
Милосердне і добре вітання.
А ви бачили схили Дніпра?
Як зими наступає пора.
Покриває як воду та крига.
І не чути плескання та криків.
Тиша… тільки тиша свята ця навколо.
Прогуляюся по Контрактовій.
Дім Булгакова тихо огляну.
Посміхнусь та стояти не стану.
Та піду я у Парк перемоги.
Як би в мене не змерзли вже ноги.
Помилуюсь, в думках все згадаю.
Не скажу те, чого я не знаю.
Та пройдусь між беріз на районі.
Подивлюсь я у вікна знайомі.
І пройду я повз озеро Тельбін.
Очерет де розкинув всі стеблі.
Подивлюсь я у воду брудну…
Постою може трохи й піду….
І пройду я повз цю рідну школу.
Сміх дитячий я чую навколо.
І знайомих облич стільки бачу.
А в очах їх – лиш щастя та вдачу.
А чи бачили взимку ви Київ?
Як зимою теплом він всіх криє.
Як лишається в серці навічно.
Назавжди….а не так пересічно….
[08.02.2009]
Свидетельство о публикации №110080300630