Не думай маленько

Не думай маленько

В чім наша справа, що ми
думаємо дуже маленько!..

Чи боємося ми жити по своїй волі --
по волі свого активного бажання?..
Уже привикли ми водитися, як бидло
-- привязані до корита огірків солоних
та до води, якої птиці навіть не пют?..

Чи боїмося утратити щось і безцінне,
але даремно дане нам в бутий Союз?
То можуть бути гарбузи жовтняві,
теж може бути і зелененький кавун...
Забудьмо все минуле. Ми не "павун"!

Одного друга знаю. Він же непростий.
-- Пастором людей, багато років, був.
Одного разу роздумував у голос, та й
ось щось таке подібне, проголосив:
"... Продам цей молитовний дім, куплю
маленьку хатинку. -- Нас не багато є...
І там збиратимемося спокійно, аж доти
нас більше буде." Простяк, він же і є!..
Думає позбутися щось більшого. Яке
уже і є, та перейти на менше будь яке!

Перемінити велике на щось маленьке...
Такий є дух ось цих людей, що є слабі
-- по своїй волі та своїх вялих бажаннях,
щоб збудувати щось велике і майбутьнє! 
Вони живуть тільки сьогодні. -- А завтра,
то їм не знане... Бо ж для них є все одне!
В чім наша справа, що ми думаємо --
дуже маленько. Багато менше чим ми є!..