Поглядом-кип`ятком
переливаємось
з оболонок очей,
обшпарюємо один одного.
На відстані протягнутої руки
вустами прокладаю до тебе тунель.
Цілуючи кожну циглинку повітря,
будую горизонтальну споруду
таїнства наших сердець
з двома виходами на поверхню.
Обвал.
Влучно створена порожнеча тунелю
виявилась таки штучною.
Без неіснуючих ключів
погляду моїх очей
ти більше не зможеш побачити.
Закладений з обох боків
тунель
є зайнятим
чужим пробаченням.
Задихаюся від власної безвиході.
Думки стають складним лабиринтом.
Ковтаючи кожну кип`яток-сльозинку,
не розумію,
як могли так оманливо обнадіяти
блакитні білки твоїх очей. (02.08.2010)
Тунель
© Copyright: Оксана Мосенцева, 2010
Свидетельство о публикации №110080300435
Свидетельство о публикации №110080300435
Рецензии
дуже гарна тема з очами. я не раз її також торкався.
і про тунель - багато нового і 0бразного :)
так тримати!
Костинский Андрей 08.08.2010 22:49 • Заявить о нарушении
і про тунель - багато нового і 0бразного :)
так тримати!
Костинский Андрей 08.08.2010 22:49 • Заявить о нарушении
так, дякую ).
чомусь виникла така ідея, про тунель.
з`явився образ, захотілось написати.
Оксана Мосенцева 08.08.2010 22:58 Заявить о нарушении
чомусь виникла така ідея, про тунель.
з`явився образ, захотілось написати.
Оксана Мосенцева 08.08.2010 22:58 Заявить о нарушении