Опять октябрь. Маргарита Метелецкая

                http://www.stihi.ru/2010/08/02/6979

Опять октябрь зажёг «пожар» –
Какие краски, Боже правый!
Жаль не берёт мой скромный дар
Высот сей осени октавы.

Мой кот ленивей, что ни день,
И мордочку под лапкой прячет,
Уже не вспрыгнет на плетень,
Покой в избе находит чаще.

Прав котик, выпестовав лень,
Он пренебрег теплом нестойким.
А я смакую новый день,
Пью аромат его настойки.

Пасу цветистые рои
Своих фантазий. Котик рядом.
И вам, ровесницы мои,
Смотреть на жизнь бодрее надо.

Октябрь оставит дивный след,
Как будто свыше откровенье:
Такой прекрасный Божий свет –
В нём каждый день добра знаменье!
2010

Оригинал

Фарбує знову жовтень лист -
Багряний, жовтий, золотавий...
Жаль, не бере мій скромний хист
Високі осені октави...

Друзяка посмутнілий кіт
Під лапу мордочку ховає,
Вже не вискакує на пліт -
У хаті затишку шукає...

І справді, котик мій правий -
Погордував теплом коротким...
А я куштую день новий
Під соусом кисло-солодким,

Пасу в квітках думок рої,
Котячу шубку ніжно гладжу...
І вам, однолітки мої,
Я, може, слушне щось пораджу...

Залишить жовтень дивний слід!
Мені відомо достеменно:
Такий прекрасний Божий світ,
І кожний день у нім - знаменний!!!