Чому так тяжко та самотньо на душі?
Невже тому, що йдуть
Ці затяжні веснянії дощі?
Та ні – якраз все навпаки!
Дощі ідуть та стукають в вікно
А сивина все більше скрашує чоло!
В житті я мабуть щастя не знайшла
А може й ні, чи просто навпаки!
І знову йдуть веснянії дощі…
Розквітчана земля вже напилась
Водиці досхочу!
А я все жду, коли пройдуть
Рясні та теплі ці дощі.
Як милі ви мені,
Мої веснянії дощі!
Я хочу жити на землі - у мирі, щасті, доброті!
Та хочу бути впевненою в завтрашньому дні!
Тож хай курличуть в небі журавлі,
Нехай їх білі крила не торкаються землі
Нехай же йдуть весняні ці дощі…
Затянувшиеся весенние дожди
© Copyright: Наталия Петрина, 2010
Свидетельство о публикации №110080100404
Свидетельство о публикации №110080100404
Рецензии
Счастья вам Наталия и всего самого лучшего от жизни!!!
Сергей Рыбин 30.03.2011 08:54 • Заявить о нарушении
Сергей Рыбин 30.03.2011 08:54 • Заявить о нарушении
СПАСИБО,СЕРЕЖ!
КАК ВСЕГДА РАДА ВИДЕТЬ ВАС НА СВОЕЙ СТРАНИЧКЕ...
С УВАЖЕНИЕМ
Наталия Петрина 02.04.2011 01:43 Заявить о нарушении
КАК ВСЕГДА РАДА ВИДЕТЬ ВАС НА СВОЕЙ СТРАНИЧКЕ...
С УВАЖЕНИЕМ
Наталия Петрина 02.04.2011 01:43 Заявить о нарушении