Я просто душу так свою реанiмую...

Ви знаєте, коли я вірші пишу?...
Коли на двОрі  плаче дощ і сильний вітер,
Й тоді, коли в кімнаті  Я і ТИША...
Коли невидиму сльозину вечір витер...

А ще коли  вчорашній день на крилах
Забрав усю напругу, біль, тривогу...
Коли " на палубі" опущені "вітрила" ,
Коли " потреба у мені" зв"язала ноги...

Коли сказАти вголос так бракує сили...
Коли Терпіння вкрало  "ключ" від мого рота...
Тоді для тОго, щоби "дах мій не зносило",
Я відкриваю у ДУШІ  своїй ВОРОТА...

А там  мовчанням розриваю нічну тишу
І спрагу серця у рядках німих тамую...
...Ви знаєте, чому я вірші пИшу?...
Я...просто ДУШУ так свою реанімую...


Рецензии