I знову зрадиш ти...

І знову йду туди,-"Чому?",-сама незнаю
І знову зрадиш ти,і я про це вже знаю
Чому я це терплю,чому?-себе питаю
Чому тебе люблю,й в твоїх обіймах таю?

Я збита з колії,ненависть і кохання
Засіли у мені твої палкі зізнання
Ненавиджу тебе за те,що так кохаю
Що кличеш ти мене,і що тебе чекаю

Ненавиджу й люблю,і світ весь проклинаю
За те,що знову йду,в  руках твоїх палаю
І жар твоїх очей іскриться,незгасає
А запах твого тіла серце мені крає

За посмішку твою,я вже віддала душу
Хоч знаю,що моїм ніколи ти не будеш
Належиш другій ти,вона тебе голубить
Засів у серці страх:"А чи мене він любить?"

Чому маниш мене,чому?-я все питаю
Якщо недзвониш ти,сама тебе шукаю
Сплетіння наших тіл,і пристрасть і кохання
Усе це в голові,у памяті,зітхання

І знову зрадив ти,і знову плачу,плачу...
І знов покличеш ти,а я тебе пробачу
З тобою я лечу,як знову біля тебе
А де ж МОЄ життя?Життя моє у ТЕБЕ.