Немає муки гіршої на світі,
Ніж полюбити і в бездіянні сидіти.
Але потрібно про любов свою мовчати,
Але так важко це, бо хочеться кричати!
Та я мовчала, от і диво сталось –
Моє коханнячко у мене закохалось.
Здійснились мрії всі мої, ще й так раптово.
Я зрозуміла, що до цього зовсім не готова.
Хоча все ж краще готуватися по ходу,
Аніж відкинути назавжди цю нагоду.
Отож зібрала волю всю свою в кулак
І на питання я його сказала твердо «так».
І почали збуватись всі мої бажання,
І тут дійшло до мене, що таке кохання.
Хоч мало віриться, що все ж таке можливо,
Ми справді жили довго та щасливо!
Happy end...
© Copyright: Наталия Федоришин, 2010
Свидетельство о публикации №110072800541
Свидетельство о публикации №110072800541
Рецензии