На Івана на Купала
Дівка квіти назбирала,
Свої коси розпускала,
Через вогнище стрибала.
Танцювала танці дикі,
Хмари штурхала в боки,
Та прохала у Купала
«Чоловіка приведи»
Дощ лице умив чистенько,
Та музИка грав близенько,
Так, що тріпалось серденько,
Кров скіпалася швиденько.
Ноги босі в траворосах,
Струни матінки – Землі
Зачепилися за коси,
За вінок, що на чолі.
І відчула вона силу,
Невимовну і красиву,
Відшукай, чого просила –
Так Земля їй відповіла.
На Купала на Івана
Вінок дівка виплітала,
Свого милого шукала,
Дикі танці танцювала….
На Івана… На Купала…
Вінок дівка виплітала,
Щастя свое відшукала,
Свою долю віднайшла…
На Івана На Купала
Доля рученьки сплітала
Тих, кого любов знайшла…
Купавська
© Copyright: Тальяника, 2010
Свидетельство о публикации №110072607713
Свидетельство о публикации №110072607713
Рецензии
