Посвящение гениальному певцу Назарию Яремчуку

Він зірка в мистецтві, веселка на небі,
Зоря серед мороку нашій землі.
Він сяє нам променем з далекого обрію,
Трояндами квітне у кожній душі.
Він квітка-веселка, чарівна мелодія,
Мелодія лісу, води, вітерця,
Він був той частиною дива природного
Та пісня, співдружність зробила митця!
Він справді великий співак та людина
Троянда його буде жити завжди.
Сім барв-почуттів розквітали над річкою,
Щоб потім засяяти нам з висоти.
Веселка прекрасна над світом засяяла,
Роса, ніби зірки навколо зорить,
А зірка його, як вогонь найчарівнішій
Трояндою квітучою вічно горить.
Він був сонцем великим. Він зіркою став,
Наче Сонце та зірочка сяє!
Він теплом зігрівав, нам душею співав,
А тепер всіма барвами грає!
Небокрай! Небокрай! Тільки небо, та рай!
Синє небо, та щастя блакитне!
Він пішов в небокрай, він покинув наш край
Залишивши ім»я променисте.
Він співав для людей, він співав для землі,
Тільки спів його чули зорниці.
Він співає на небі, як птах по весні,
А відлуння лунає в світлиці!
Він співак, серцем птах,
Промінь Сонця, та зірка казкова.
Все життя він співав, душу людям віддав
Розквітая, як квітка чудова!
Це ім»я, як життя буде жити завжди!
Світла пам»ять ніколи не згасне!
Тільки нам треба бути такими ж людьми -
Пам»ятати ім»я це прекрасне!
Небокрай! Небокрай! Тільки небо, та рай!
Синє небо, та щастя блакитне!
Він пішов в небокрай, він покинув наш край
Залишивши ім»я променисте.
Він пішов в небокрай. Прощавай! Прощавай!
Та незгасне ім»я саме світле!