А де ти був

А де ти був

-- Де ти був коли земля горіла,
Та вітер віяв немов скажений
-- усе під ноги підкидав, та й
витоптувався на нім як знав!..
Мені казали, що ти спокійно,
в самовіданні, сам із собою --
про себе щось недопустимно
та й неймовірно роздумував!..

-- Тоді хати котилися клубками
як в димових кварталах... А ти
навіть уваги не звертав! На що,
в твоїй сутурній голові, чекати
щось інше чим збудника людей
-- що навіть не кохає своїх дітей!
Такий ти був... Такий ти будеш...
Ніхто не устоїть серед твоїх очей!

-- Спохмурнів голос твій. Із очей
(твоїх) ніби сипалися стріли гніву.
Дощі проливні, як циклон, оману
розливали, як воду по земній кулі...
Злостивість охоплювала сріблясто,
та під сонцем вигравала комусь-то
спокійний сон. А захід не заходив,
бо знати не бажав який він є!..

Та спали всі спокійним сном.
Земля горіла, вітер віяв скажений.
Мені казали що ти спокійно спав!
А як котилися хати клубками?..
-- У димових кварталах. Як попіл!
Ти навіть не можеш спогадати...
А це була твоя година. Твій скрипт
-- ти якось його намалював!..