О. Забужко Вторая попытка

Із нових поезій («Друга спроба», 2005)
Оксана ЗАБУЖКО

ДРУГА СПРОБА

І от — проламую головою
всі чотири стіни нараз!..
(На таку-то голову — стало ж у Бога міді!) —
Й опиняюся на твердому — хитаючись, мов водолаз,
Який замість перлів, нагріб по підводдю — мідій…

“Ну, і що в цім лихого? Їстівна ж штука! — було б
Набагато гірше, аби не приніс нічого!
А що чорним струпом палає стовчений лоб —
То на мідь невразливу нема плавильні у Бога!”

…Але я все волаю, що бачила перли — вони
Там і далі лежать на дні — лиш потрібно другої спроби!

…Але вже зімкнулись назад чотири стіни,
І на вік один — не дається нового лоба.   



Вторая попытка (перевод Б. Краковского)

И вот – пробила головой я все четыре стенки сразу!
(Спасибо, Боже, медным лбом не обделил!)-
Пошатываясь, вышла на берег, подобно водолазу,
что вместо жемчуга одних моллюсков наловил…

«Ну, что плохого?  Досыта наешься, чтоб
в миру совсем уже не выглядеть убого!
А что пылает болью в кровь разбитый лоб -
неуязвимой меди нет даже у Бога»

…Я все ору, что жемчуг видела, он там
На дне лежит, второй лишь раз нырнуть придется!
Но вновь преградою передо мной стена,
А одному лицу двух лбов не выдается.