Страждання - ніщо,
коли вихід - тільки писати.
Бажання тіла все одно
усі порівнюють із постійним скулінням
дворової собаки.
А вона не винувата,
що скулить уся її тваринна сутність;
до болю у серці щимить
ще не використана любов-людяність.
Образами-словами встромляєш ніж у спину.
Вбиваєш кожну мою рису,
клітинно-тканинну,
серцево-судинну.
Окремими шматками
розпродаєш усім мій потаємний світ.
У пошуках нових образ
втоптуєш у бруд;
душа - у норці кріт.
Страждання - ніщо,
коли є вихід -
писати.
І на твоє розбите усередині вікно
мені уже давно -
начхати. (16-17.07.2010)
Страждання - нiщо
© Copyright: Оксана Мосенцева, 2010
Свидетельство о публикации №110071703445
Свидетельство о публикации №110071703445
Рецензии
єтот стих надо дать в конце книги. обязательно!
Костинский Андрей 18.07.2010 23:04 • Заявить о нарушении
Костинский Андрей 18.07.2010 23:04 • Заявить о нарушении