Леся Украинка. Павел Беседин. Перевод укр. язык
Злітаю й високо лечу,
Обійняти щастя своє хочу!
Чудова пора промайнула,-
Хвороба проклята,заглянула.
Сльоза прокотиться в душу мені-
Моя свідомість, в пітьмі,
Смуток та негоди,-геть віджену!-
Над цім світом,я полечу.
Тато та матуся,як Вас люблю!?
Навчали безмежно мене добру,
Мов губка,смак життя ловлю,
Вібрала й музикою живу.
Мені пять,а я вірші складаю,-
Мелодію в своїй душі співаю,
Так бачу світ,все шаную-
Стежну, все знайти бажаю.
Життя все пробує зломати,-
Жахлива біль,мені не встати,
Вільно руку не підняти-
Інколи хочеться волати.
Гарна мелодія пішла-
А,друга страждання донесла,
В ночі знущаеться із мене:
"Прошу пробачення панове!"
Скулить не буду,прийшли рядки-
Коли по лісу, з нею йшли,
Спочатку думки все в записники,-
Вночі я сплю ,- потім язики.
Вивчати їх,я потім буду,-
Щоб слів передати :красу та чудо:
"Яка палітра тут панове!?"-
Хмари наді мною,а я читаю знову.
Піднялась над світом,- птахою Я,-
Розгорнула знову два крила,
Мої вірші,Ти неодмінно прочитай-
Вони прийшли з казок,їх зустрічай!
Слова,немов би пісня для тебе,-
Народ.Україна,- милі для мене,
Вихована я , свобідна-
При місяці,тобою дихати згідна.
На тінь орла,Ти не пиши-
А,промовиш слово,то йди сиди!
"Благаем Лесю!-світло донеси-
Вірші твої,до серця із краси."
Благаєм миленька,пиши,-
Бальзам це для враженої душі,
"Ось драма,як вам вона!?-
Русалка,закохалась в пастуха."
Воа залишилап річкові простори,
Почуття перемагае все: зраду та горе,
А,як життя моє пробігало,-
Любила й полум"ї згорала.
Мовить рідня:"Не можна так!"-
Багата Ти, а він бідняк!
Люба меі його душа,-
Без слів його,не проживу і дня.
Блищать його та мої очі-
Доля звела,серце співати хоче,
А, в цей же час,згорае світло,
Світанок , вже не бачить скоро.
Німеччина й Єгипет,це дурниці,
Які це муки!-скоро закриються зінниці.
Та, знаю,що мої вірші,
Спадобаються вам,та прийдуть до душі.
Я,вас благаю:"Не чіпляйте ярликів!"-
У серденька місця нема для почуттів:
"Ворожнеча скажіть!- для чого потрібна!?-
Серденька охоплює:жорстокість та кривда.
Зовсім іншим становишся,-
Всі управляють, твоєю свідомістю,
Ти пелену,дурману віджени,-
Й, сусіду руки простягни.
Кордони,- також їх зітри,-
Які дні були чудові,- спомяни!
Коли,-любили та товаришували ми-
До чого горе!?Розсуди...
Свидетельство о публикации №110071703337
Мелодия слышится когда читаешь
с Уважением Фридрих
Фридрих Линке 18.07.2010 00:30 Заявить о нарушении