Неначе від синочка звістку,
Чекає батьківський поріг,
Так ми стрічаєм «Комуніста» —
Нашу газету-оберіг.
Газета ця оберігає
Нас від цинізму і брехні
І нашу волю укріпляє,
Щодня гартує наші дні.
Сторінка кожна як сестриця,
Яку зустріти кожен рад.
Стаття, памфлет, передовиця —
Все бойове, немов солдат.
Нам «Комуніст» — як член родини,
Моєї, вашої — усіх.
Бо «Комуніст» — це сонце днини,
Це світоч ницих і сліпих.
Газета, варто це сказати,
Мов життєдайно джерело.
Вона приносить в кожну хату
Ідею, правду і тепло.
Впиваюсь «Комуніста» словом,
Звитягою гартуюсь я.
Бо дух борця у нім вітає
І волі сонце в нім сія.
Газета, наче сонце, чиста
І має повний смисл і зміст.
По-ленінськи вона іскриста.
…А ти читаєш «Комуніст»?
Коммунист
© Copyright: Валентина Хмеленок, 2010
Свидетельство о публикации №110071607001
Свидетельство о публикации №110071607001
Рецензии