Я хочу вибачитися перед тобою,
За те що я такий дурний...
Не розумію, що зі мною???
Весь світ для мене не такий...
Чи я кохаю, чи я мрію??
Кудись біжу, не розумію??
Куди, чого, навіщо, як?
Я сам не знаю, як це так?
Коли з тобою я ,я мов у сні ..
Так легко, добре так мені..
Я ніпрощо не думаю, нічого не шукаю,
З тобою бути хочу, тебе давно чекаю.
Твій поцілунок - це моє спасіння,
Від світу, від людей, від всього, що оточує мене.
Я так давно цього не почував,
Про свої почуття нікому я ще не казав...
Лише про них не можу говорити,
Хоча тримаючи в собі їх, тяжко жити..
Про почуття говорять тільки вірші які я написав..
Извинение
© Copyright: Павло Бобик, 2010
Свидетельство о публикации №110071500299
Свидетельство о публикации №110071500299
Рецензии