Так, дiйсно, що палаe вiк i час...

Так, дійсно, що палає вік і час...
Чекає кожного  своя стежина,
Кохання мить, мов вогник навкруг нас,
Підтримує життєва Бригантина...

У серці і душі живе любов,
Чуття не схожі на змагання...
Палає багаття... Та грає кров,
На згадку першого кохання.

Автор Геннадій  Сівак.
10 липня 2010 року.


Рецензии
Да, наистина, въпреки възраст и време...
По своя пътека всеки върви,
миг любов, около нас като пламъче
поддържа Бригантината на живота ни...

В сърцето и душата любовта живее,
и съвсем не прилича на съревнование...
Огънят гори...И кръвта играе,
на първата любов във спомените...

===========================

прекрасно, волнующее твое стихотворение,
Геннадий дорогой...сжигает душу...
с нежной теплотой к тебе, сердечно.

Мария Магдалена Костадинова   15.07.2010 11:13     Заявить о нарушении
Прекрасный перевод на болгарский моего стиха!!!
Спасибо.
С теплом, Геннадий.

Геннадий Сивак   18.07.2010 00:08   Заявить о нарушении