Так, дiйсно, що палаe вiк i час...
Чекає кожного своя стежина,
Кохання мить, мов вогник навкруг нас,
Підтримує життєва Бригантина...
У серці і душі живе любов,
Чуття не схожі на змагання...
Палає багаття... Та грає кров,
На згадку першого кохання.
Автор Геннадій Сівак.
10 липня 2010 року.
Свидетельство о публикации №110071501161
По своя пътека всеки върви,
миг любов, около нас като пламъче
поддържа Бригантината на живота ни...
В сърцето и душата любовта живее,
и съвсем не прилича на съревнование...
Огънят гори...И кръвта играе,
на първата любов във спомените...
===========================
прекрасно, волнующее твое стихотворение,
Геннадий дорогой...сжигает душу...
с нежной теплотой к тебе, сердечно.
Мария Магдалена Костадинова 15.07.2010 11:13 Заявить о нарушении
Спасибо.
С теплом, Геннадий.
Геннадий Сивак 18.07.2010 00:08 Заявить о нарушении