Кохання Light
Із супермаркету розірваний пакет
І жовто-синій України светр
Вдягнуло літо розпочавшись ледь
А по кав’ярнях п’ють з пляшок повітря
Прозорі, наче скло чоловіки
І кондиційний із-під стелі вітер
Розносить їх розпечені думки.
І стомлена зайде до зали жінка
З очами повними рожевого вина
Штовхаючи думки їх, як хмаринки
Замовить в бармена піджарені слова
«Привіт, люблю, з тобою було гарно»
Із спецій – «Подзвоню і не дзвонив»
Під соусом «Обличчя забуваю»
Легке «Я йду» ще мабуть на гарнір.
Поїсть і вийде крізь байдужі очі
На жовтий, наче соняшник асфальт
Шукати тих, хто пригостити зможе
Її цигаркою «Кохання Light»
Свидетельство о публикации №110071302931