Коли свавiлля докучае,
коли приходе самота,
раптово, помiж бруду, помiчаю,
що ти е та.., так, саме та...
Що мiж думОк, стрибае худко,
та справно грае, дивним почуттям,
що ти в менi, моя голубка,
чарiвна панi - королева всiх нестям.
И це життя стае яскравим,
картатим та вагомим певний час,
i навiть, вiдчуваю близкiсть раю,
вони шукають, кличуть нас...
Королева всiх нестям...
© Copyright: Тарас Малахольный, 2010
Свидетельство о публикации №110071205274
Свидетельство о публикации №110071205274
Рецензии