Співають птАхи про своє.
На небі трішечки зоріє.
Щось мені спати не дає,
А чи то втома, чи то мрії.
І вітерець не повіва.
Я ніби час спинить зуміла.
Залишу в пам"яті слова,
Що їх сказать тобі хотіла.
Холодить ступні босих ніг
Своїм повітрям чистий ранок.
Як тільки вийду за поріг,
Огорне мороком світанок.
В цій прохолоді ранку ти
Так само дивишся на небо.
І вже немає самоти,
Є тільки спогади про тебе.
***
Перевод - "Свiтанок"
В. Куприн
* * *
Щебечут птахи о своём.
На небе звёзды размерцались.
Не спится, - что- то не даёт.
Душа томится, размечталась.
И ветерок не подувал.
Прошли часы – душа сумела
Запрятать в памяти слова,
Которые сказать хотела.
Босые ступни голых ног
Озябнут в холодке без ветра.
Шагнуть попробуй за порог –
Охватит сумраком рассветным.
Посмотришь в небо без прикрас
В молочной прозе рассветанья -
Наметишь точно день и час
Давно желанного свиданья.
Свiтанок
© Copyright: Наталя Мазур, 2010
Свидетельство о публикации №110071006877
Свидетельство о публикации №110071006877
Рецензии