Пробач мені за те,що було,
Ніхто не очікував на чудо,
Але ти прийшло так швидко,
Що я не встиг вимовити:Літо,
У моїх очах світає іскра надій,
Побачив не мало я о тих подій.
Що звели мене з глузду навік,
Краплі кохання торкаються вік,
Засинають мої надії з музикою,
Я сиджу біля вікна з гітарою,
Співаю про негаразди та успіхи,
Як страждають народи феллахи.
Я поглинаюсь у творчість назавжди,
Я знайду свою істину-буду страждати,
Вранці прокидатися, а ночами не спати,
Лише одне буду на своїй думці мати,
Це будеш ти, о моє літо, чекай на мене,
Тебе зустріну з вінком і в обійми до тебе.
А ти побудеш лише три місяці і покинеш,
Люди сподіваються, що ти, як фетиш,
Можеш змінити усе довкола, навіть час,
Бо ти, літо, і маєш великий вплив на нас.
Творчiсть
© Copyright: Дмитрий Малик, 2010
Свидетельство о публикации №110071006079
Свидетельство о публикации №110071006079
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.