Першим рейсом відправився до Бамако,
По небесному путі заграв свою пісню,
Як на рідній землі співав той Соловейко,
І чарував голосом, що аж навіть засну.
Місячним сяйвом я вкриваю долю,
У небо відпускаю я назавжди волю,
Темним простирадлом я укриюсь,
Вранці знову від чогось здивуюсь.
Я у небо скачу, подих вітру чую,
Знову полечу куди сам захочу-у,
Але сила повітря благословенна,
І я падаю до глибин Саскуєханна.
Місячним сяйвом я малюю чудо,
Що розкриє темне простирадло,
Ось тоді я відпущу тебе до неба,
І ти зустрінеш величного бога Ба.
Мені як і тобі і всім вам,
Не вистачає волі та трішки надії,
Усі ми споконвічні......
Ванiльна посмiшка
© Copyright: Дмитрий Малик, 2010
Свидетельство о публикации №110071006078
Свидетельство о публикации №110071006078
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.