А я ж колись зникну з твого життя назавжди,
Просто й легко піду і затихнуть сліди.
Вітер метнеться мене наздогнати,
Але буде пізно назад все вертати.
Я буду далеко, але біля тебе,
В промінчику сонця, що падає з неба.
Я прийду з росою і зникну з зірками,
Тебе обійму в сні я ніжно руками.
Я прийду вночі, щоб почати розмову,
Крізь час пронесуться три сказані слова.
А потім проснешся і це все згадаєш,
Сон чи реальність - ти точно не знаєш.
І просто тоді мої слова повтори:
"А я ж колись зникну з твого життя назавжди..."
А я ж колись зникну...
© Copyright: Наталия Федоришин, 2010
Свидетельство о публикации №110071000541
Свидетельство о публикации №110071000541
Рецензии