***

Коли ти був поряд,
Я була в безпеці,
Коли ти все заперечив,
Я була далеко…
Не хотілося бути
Чи існувати,
А хотілося вмерти
Від отого прокляття!
Ти сказав,що ми друзі,
Хоч виглядало інакше,
А що скажуть люди,
Що я влюбилася майже?
Я знов ризикнула,
Повірила долі!
А ти…мене зрадив,
Така твоя воля,
І знову ця темінь,
Немає дороги,
І все як в тумані,
Не видно нічого.
Немає тепла,
І власної волі!
Я знову не вірю
У сонце iз морем.
Я знову не чую
Тих слів однойменних,
Я знову не буду
Жити як треба.
Ти не просто відмовив,
Ти все розтоптав,
Ти не просто образив!
Ти зрадив життя!
Лишив мені сльози,
Той біль і зітхання,
Залишив ті ріки
Крові й кохання.
Вже не буде схід сонця,
Не буде і дня,
І ніч така тиха
Ковта майбуття!
Ти поглинув те серце,
Що й так вже не билось,
І не зрозумівши,
Ти просто покинув!
Я лишилася знову
Одна й не потрібна,
І мою самотність
Не розділить хтось інший!
Не буде усмішки
І щастя в лиці,
Я заплуталась трішки,
І все це бо ти!!!