Уже не болить, та залишилась ще порожнеча.
Уже не кричить, моє серце, як тая малеча.
Уже і ненависть його не турбує,
Тебе моє серце не потребує.
Я більш не шкодую про наші стосунки.
Моя підсвідомість малює малюнки:
Щасливеє серце, щасливая доля,
Небо в очах і безмежная воля,
Надія на завтра і впевненість в людях
І легкий подих у моїх грудях.
А ти про це, ще не раз пожалкуєш,
Ти будеш страждати і цим не здивуєш.
Моїх же ти зовсім не коштуєш сліз,
На серці не рана - маленькій поріз.
На серці рубець, та загоївся враз,
Слідів не залишить жодна з образ
Стих на украинском
© Copyright: Вероника Лисица, 2010
Свидетельство о публикации №110070500809
Свидетельство о публикации №110070500809
Рецензии