К шка
І в одночас одна,
Вважала любов грою
І на довго зникала.
Ти чекав на неї
Та знову пробачав.
Дарував лілеї,
На образи не зважав,
А вона зникала знов
І ти не знав куди.
Тягар важких розмов
Розривав тобі груди...
Та приходячи до тебе
Вона просто мовчала.
І ти корив себе,
А вона тебе обіймала.
Вона була сама по собі,
Але, все ж таки,
Її серце належало тобі
І ти тримав її за руки...
Свидетельство о публикации №110070503678