Маска
Обличчя доброти, печалі, жалю?
Скорботи, смерті, самоти?
Це знаєш, маско, лише ти!
Можливо там, в очах твоїх
Глузливий, пустотливий сміх?
А маска все така ж пуста,
Як вулиця в вечірній час,
Де небезпека вже чекає нас...
Чи може, всього простота,
Така, як вічна чорнота
Живе в твоїх очах?
О ні!, ти маско непроста!
Якась незрима таїна,
Живе в тобі, твоїх руках
І тіло твоє, наче птах,
Летить тобі у такт.
Летить туди, де та межа -
Реальності і забуття.
Свидетельство о публикации №110070403281