Я не збагну ніяк, чому,
Навіщо в тебе я в полоні?
Навіщо ті твої долоні
Мене торкались? Чи я сплю?
Але ж у снах я інших бачу,
Я ніби їх не ображав,
Але вони, немов кинджал,
Холодні і сухі. Тлумачить
Ті сни собі не хочу я;
Навіщо ж мене схвилювала,
До чого мене спонукала?
Навіщо знову ти пішла?
Не йдуть у мене з голови
Твій голос та твоє волосся...
Чомусь тоді мені здалося,
Що в світі краще не знайти.
Ти посміхаєшся мені
Тепер, якщо мене зустрінеш;
І навіть радісно зупиниш
На мене очі ті ясні,
Якими марю я щодня,
І ти, напевно, дуже хочеш,
Щоб цілував я твої очі
І щоб прийшов в твоє життя.
Я знаю помилки свої,
Й тебе готовий я збагнути,
Відняти твій останній смуток
І бачити тебе ві сні.
Себе тобі дарую я,
Якщо готова ти прийняти,
Тоді зроблю для тебе святом
Я кожен день твого життя.
(март 2007)
Випадок навеснi
© Copyright: Дмитрий Грий, 2010
Свидетельство о публикации №110070402298
Свидетельство о публикации №110070402298
Рецензии