Мить. укр

Дивись, як сонечко сідає,-
За обрій тягнеться піти...
А вечір руки простягає
Від зорь, крізь небо, до землі...

Хвилинка, мить,- і вже барвисте
Пішло шукати інший край...
Та роси падають намистом
У чарівний квітковий рай...

Дивись, туман лягає сріблом
І з гір стежиною злітає...
Бурхлива річка в'ється містом,-
В своїх піснях зірки купає...

На підвіконні тінь безсоння
Нічне свавілля обіймає...
Послухай, скільки тут мелодій!
Якою дивністю все грає!


Рецензии
Чудная картина получилась, столько красок, столько нежности. Дивно. С теплом. Елена.

Елена Буданцева Ившина   12.07.2010 10:16     Заявить о нарушении
Природа не оставляет нас равнодушными....Спасибо, - рада, что понравилось...
С теплом

Людмила Петрук   12.07.2010 14:44   Заявить о нарушении