Мить. укр
За обрій тягнеться піти...
А вечір руки простягає
Від зорь, крізь небо, до землі...
Хвилинка, мить,- і вже барвисте
Пішло шукати інший край...
Та роси падають намистом
У чарівний квітковий рай...
Дивись, туман лягає сріблом
І з гір стежиною злітає...
Бурхлива річка в'ється містом,-
В своїх піснях зірки купає...
На підвіконні тінь безсоння
Нічне свавілля обіймає...
Послухай, скільки тут мелодій!
Якою дивністю все грає!
Свидетельство о публикации №110070302173
Елена Буданцева Ившина 12.07.2010 10:16 Заявить о нарушении
С теплом
Людмила Петрук 12.07.2010 14:44 Заявить о нарушении