Конi
Обтирала конів я до сходу косами,
Щоб ті коні вірнії у бою трималися,
Щоб ворожій силоньці не здавалися.
Козаченьку любому стремінце держала,
За три сивих поля його проводжала.
Не спинились коні, витримали ношу,
Та понесли вірного у пітьму ворожу.
У світлині свічечка у самім куточку,
Матінка старенька вишила сорочку.
Повертайте коні вже на Україну,
Та несіть додому все, до чого лину.
Буду вас до скону медом напувати,
Буду я невтомно гребінцем чесати.
Повертайтесь коні та не поодинці,
Повертайте батька крихітці-дитинці.
І вернулись коні, витримали ношу,
Та не заблукали у пітьмі ворожій.
Козаченьку любому стремінце держала,
Та синочка-крихітку на коня саджала.
Свидетельство о публикации №110070206037