Чекає, хвилюючись, місяць
нас з тобою.
Дивиться зверху з тривогою
до ранку напроліт,
аби ми не заблукали дорогою
мимохідь.
Змією нас проводжує туман,
заплутує усі шляхи додому.
Як зрозуміти, чи є обман
у темно-синім хвилястім небі-морі?
Сказалася зла пізня осінь,
що напустила куряви під ноги.
Між нами вдарила водою
незмінно мінлива осіння погода.
Накинувши дощ-піджак на плечі,
ми побігли в обійми теплого моря.
І тільки місяць-дивак все чекав –
освітлював шлях додому. (02.07.2010)
Мiсяць-дивак
© Copyright: Оксана Мосенцева, 2010
Свидетельство о публикации №110070205793
Свидетельство о публикации №110070205793
Рецензии