І те сільце упіймане в сильце
Густого лісу, і мовчать про це
Дерева-трави-птаство галасливе,
І ніч паде, як вивірка, з небес,
І в косах спить пахкий безхатник без
І білим одцвітають чорні сливи –
Сливе щаслива – шелестом, і тим,
Що завтра як довіку – дім і дим
Густий і білий, і по пояс трави,
І ворожба зузульки – «так» та й «так»,
І хрестиком на льолі – мак та й мак –
Цвіте-не в’яне,
і шаленець-травень
Триває – як тримає за плече:
«Пусти, – сміється, – він не утече» –
Лети! –
летить –
І хай там що говоре –
Сильця немає,
Та твоя рука
Пливе по спині – певна і легка
Згори донизу – як вода у море.
сильце
© Copyright: Ганна Осадко, 2010
Свидетельство о публикации №110070204613
Свидетельство о публикации №110070204613
Рецензии
який звукопис, яка образність - смакуючи, перечитувати ))
Василина Иванина 10.07.2013 11:37 • Заявить о нарушении
Василина Иванина 10.07.2013 11:37 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.