В моїй душі живе зневіра,
У світлі дні та яскраві ночі
Там де по пустці ходить вітер,
Так важко народитись диву.
Там де живуть лише собою,
Жаліючи свої нещастя,
Не буде відкликатись радість,
Їй з самотою не кохатись.
Де взяти ту цілющу силу,
Заполонити душу світлом
І щоб зневіра разом з вітром,
Покинули самотній подих.
Щоб в пустці зацвіла волошка,
Нехай маленька але щира!
01/07/2010
Волошка
© Copyright: Мария Баранчук, 2010
Свидетельство о публикации №110070203690
Свидетельство о публикации №110070203690
Рецензии