Забудь...

                http://www.stihi.ru/2009/08/08/2920
                ________________________________
                Из забытого... Маргаритой Метелецкой:)


Забудь меня… Так просто забывать
Ту девочку из давнего подворья,
Какую зори нежить-целовать
Не прочь сегодня… Я не стану спорить!

Забудь меня… У  вечности в плену,
Дрожит небесный парус возбуждённо,
В аллегро темпе… Проповедь с амвона
Читает,  выделив меня одну…

Забудь, забудь…  На фото из альбома
Неужто  я  – под вишнею стою,
Вблизи беседки?.. Нет, не узнаю:
Лишь в подсознанье сладкая истома…

Забудь торжественное «Аллилуйя»!
Подруга – не прислужница – Весна…
Забудь, как расстилалась даль, ясна:
Мой образ неизбежно нарисует…

И я б забыла…  Не напрасно цвёл
Внутри двора восторженный подсолнух:
Он сказкой стал, воспоминаний полной,
Что позабытый Ангел с неба свёл...

Оригинал:

Забудь мене...Так просто забувать
Ту дівчину у темному надворі,
Яку й тепер пестливо гладять зорі
І з неба падають, аби поцілувать...

Забудь мене...У вічному полоні
Вітрила неба збуджено тремтять
В алегро темпі. Звуки шелестять,
Мов проповідь читають на амвоні...

Забудь..., забудь...Це фото із альбому -
Хіба це я під вишнею стою
Біля альтанки? Ні, не впізнаю,
Примушую впізнати підсвідомо...

Забудь навік врочисте "Алілуя!",
Яке співала дівчинка-весна,
Забудь, як нам стелилась рунь рясна,
Бо пам'ять знов мій образ намалює...

І я забула. Чи доречно цвів
У дивному надворі дивний сонях,
Чи справді снилась казка у долонях
Яку забутий Ангел з неба звів?