Хочу бачити всi її cни, та думки пiдслуховувати.
Першим пролiском бути її весни, почуттiв не приховувати.
Лоскотати дощем, диким вIтром вплIтатись в косу,
Та збирати для неї в долонi росу...
Загорну її в свої обIйми, як цвiт — сади...
Вiдзеркалюсь вiд неї, як лебедi — вiд води...
Хочу щоб все життя своє, навiть на схилi рокiв,
Я не втратив до неї таких почуттiв.
Хочу...
© Copyright: Сергей Лунгул Васильевич, 2010
Свидетельство о публикации №110063002729
Свидетельство о публикации №110063002729
Рецензии