Чорнобильський дзвiн
Про що відчайдушно нагадує він?
Хто винен, хто ні – це питання складне.
Проходять роки, але пам’ять живе!
Як вогнища крила ЧАЕС всю накрили,
Як ліс і трава враз усюди зжовтіли,
Як вмить посивів молодий старшина.
Нажаль, він помер… Але пам’ять жива!
Порожні міста бур’яном поросли,
Не чутно веселощів там дітвори.
І птах облітає цей край стороною,
Схилилась тополя в журбі над рікою.
Страхітливі жахи: природи немає…
У лісі і полі птахи не співають,
І спалах зорі не побачить ніхто…
На колос не виросте жодне зерно…
Якщо позабудемо страшний урок,
Чи зробимо твердий в майбутнє ми крок?
Людина – господар, тому пам’ятай:
З нас кожен повинен любити свій край!
Чорнобиль набатом в серцях гримотить…
Трагедію цю не дамо повторить!
Свидетельство о публикации №110062906906
Сергей Парахин 16.09.2014 23:12 Заявить о нарушении
Виктория Захарченко 8 17.09.2014 21:11 Заявить о нарушении
Сергей Парахин 17.09.2014 22:57 Заявить о нарушении