Трава засохне, відцвітуть троянди,
І слід людський сховає білий сніг.
Усе, що є, не вічно буде з нами
Лиш Боже Слово не старіє! Ні!
Воно живе, живе понад віками
Розтане сніг – і знов весна прийде.
І знов Воно живими сторінками
Зігріє душу, серце крижане!
Воно живе, тому що свідчить людям
Про Божу славу, про Його любов,
Що вічно є, була і вічно буде,
Про те, що в тілі Бог у світ прийшов.
Прийшов знайти загублену овечку, -
Це я і ти, о друже дорогий.
Якщо в гріхах ти заблукав далеко,
Тебе чекає Пастир Добрий твій.
Повір словам, що з уст Його лунають!
Трава засохне, вкриє землю сніг.
Усе пройде й роки твої минають,
Та ці слова є вічні і святі!
5 липня 2004 року
Слово
© Copyright: Валентина Руда, 2010
Свидетельство о публикации №110062900582
Свидетельство о публикации №110062900582
Рецензии