Мiсяць у повнi

Місяць у повні.
Мереживом прозорим
грається вітер.
Лінії долоні
обвили у полоні
розм`якле літо.
У повному місяці
оповита,
рюшами розшита
ця легка сорочка
нічна.
Сузір`ям із думок
розвіялось безслів`я.
Ластів`ячим пером
напам`ять залишився рядок.
…Лицемір`я
не йде із голови.
Чи я тобі чи ти мені.
Збуджено знесилений,
ілюзорний,
імовірно вигаданий,
у каятті покорний.
Віддалено приближений
вмістився на долоні
друг мого безсоння –
місяць у повні.
Крізь сон вимовляю:
«Чий то нахилений образ?»
Сонний світанок світає
й викрадає обличчя місяця. Ззовні
обложений
прокинувшимися очима
з усіх боків
місяць,
ображено оббризкує росою
ступні ніг. (29.06.2010)


Рецензии