Тихо зорі схилились...
І Всесвіт вдивлявсь
В таємницю Життя незбагненну
Так – це вічність лежить
Як Святе Немовля
У хліві на полях Вифлиєму.
О, небесна красо!
Хорів ангельських спів
До людей крізь темряву лунає.
Світло вічне прийшло
На цю землю, у хлів -
Хоче людство вернути до Раю.
Тихо, тихо, - хай спить
Ще в обіймах Дитя
У жіночих ласкавих обіймах.
Незабаром нести
Воно буде хреста,
На якому приб’є Його гріх наш.
Тихо зорі схилились...
І Всесвіт вдивлявсь
В таємницю життя
Незбагненну...це наш Бог народивсь:
Вічність в тілі зійшла
примирити знов Небо і землю.
5 липня 2004 року
Вiчнiсть
© Copyright: Валентина Руда, 2010
Свидетельство о публикации №110062900569
Свидетельство о публикации №110062900569
Рецензии