…Що в цього віршика в нутрі?
Життя, Закон, Коментарі…
:-)
…Щодня блукаючи між кіл,
Униз від Лімбу до Джудекки,
Клото даю я низку діл,
Що серце звуглюють. Від спеки
За день як Феніксом зотлів,
То з попелу повстану вранці.
Та сил не маючи для слів,
Я стану знов Харона бранцем.
Хоча здаюся "хризостом",
Сам почуваюся мов Равва.
Бо, сівши зліва за столом,
Руйную cправа словом право.
Похмурий агел, що крилом
Своїм важким фарбує ночі,
Мене частує срібняком,
Що кров’ю в чаші хвацько мочить.
Та пломенистий посланець
Рятує душу від наруги,
Терн замість злата у вінець
Встигає вкласти. Тож на круги,
Туди, де лине серафим,
Злітає думка. І Атропос
Не ріже нитку, що мов дим
Пливе, допоки маю фобос…
2010
Пи.Си. Філософська лірика. Чернетка.
Фобос домiнiк
© Copyright: Александр Зубрий, 2010
Свидетельство о публикации №110062700464
Свидетельство о публикации №110062700464
Рецензии