Небога

Стеля, підлога,
Стіни, диван;
Плаче небога,
Сум, мов аркан.
Вдома нікого,
І друзів нема.
“Що ж тобі з того?” –
Почую слова.
Може й нічого,
Та шкода її.
А кого б другого
Жаліла б тоді?
10.06.06


Рецензии