Река детства
***************************
с укр. - из Маргариты Метелецкой
Свивается серебряною змейкой
В зеленоватой замшевой траве
Мой Южный Буг...
Меня и детство - свей-ка!..
Зовёт к себе, в прохладу спрятав стебли,
Весь в паутине, влажный чернотал...
Я не иду. Лежу себе на гребле
(лишь на подстилке мне - не маета!)
В купальнике с воланом, цвета солнца...
Ребята - с гребли - всей гурьбою - в рост!
Всеобщий визг пронзительным стозвонцем
Летит - под железнодорожный мост,
Над ямами взлетая торфяными...
То слышно, как грохочет товарняк,
А то - коровье: "Му-у...":обвисло вымя...
То женский смех - без толку, просто так,
Где на мостках бельё стирают мылом...
А пацаны... (- Не стоит! Отойди!) -
Слетают в Буг - с моста, там, где пути -
Доказывая то подружкам милым,
Что и мужей им лучше - не найти...
Рыбак вдоль берега
Несёт плотвичек низку,
Свисает бережно
Удилище с плеча...
Уже смущённый мой поклонник близко:
Охапка лилий - мне... Любви свеча.
Оригинал:
Звивається сріблястою змією
У замші зеленавій мурави
Південний Буг -
Ріка дитинства мого...
Занаджує у прохолодну тінь
Запавутинений вологий верболіз,
А я не йду. Лежу собі на греблі
На теплому старенькому рядні
У жовтому купальнику з воланом...
Із греблі діти скочуються в воду -
Загальний вереск радості і щастя
Летить аж ген під залізничний міст
І далі понад копанки торф'яні...
То торохтить по мосту товарняк,
То мукають на мураві корови,
То весело сміються жіночки,
На пратві праником вгощаючи білизну...
А ще найсміливіші хлопчаки
Стрибають в Буг
Замашно прямо з мосту,
Доводячи настрашеним дівчатам,
Що справжні вийдуть з них чоловіки..
Рибалки берегом
Несуть плотвичок низку
І довгі вудки на плечах засмаглих...
А от у замішанні мій прихильник
Мені несе аж оберемок лілій...
Свидетельство о публикации №110062403520