Тебе
Зовсім різна в нас венами кров, зовсім різні слова.
Інші люди кохають душу її. Кропива
Знов по тілу і в серце крізь сотні тканних зв’язків.
Відчуваю увесь її сум аж у сні.
ЇЇ сміх став мені за воду живу, за світло вночі.
Відчуваю, що справді живу, коли стукаєш ти
У відчинені, зовсім для всіх, двері душі.
І щаслива я тільки тоді, як щаслива є ти.
Свидетельство о публикации №110062201193