Наша доля у нашій волі
Чомусь сумують наші люди.
--- Чиж не забули, що є сини
вони великих предків?
Потомки святих династій ---
котрі лишили нам, як заповіт,
лиш спомин про розгон
племен алянських пір...
Та й збудували з Києм,
від Дунаю побережжя
аж до моря Азовського,
новий і могутьний двір!
Легендарний спомин
полянського князя, нехай
стане фортецею життя
для городищя нашої країни!
А Старокиївська гора хай
відбудує нам нові святині...
Чомусь сумують наші люди.
--- Відбудувати!.. Чи може,
за те що наше, ми боротися
та відновити вже і забули?..
Споруда наша, є сила віри,
та кров яка кипить у грудях.
А як серце відчуває тяжкість,
то тільки завирюха волі
нас доведе до правди долі!
Нам пращури сказали що,
наша доля уся у нашій волі!..
Наша доля
© Copyright: Микола Щома, 2010
Свидетельство о публикации №110062107056
Свидетельство о публикации №110062107056
Рецензии