Две скрипки...

Маргарита Метелецкая

Всегда ей лик печальный жизнь казала -
И пела скрипка только о печали,
Ведь не было подлунного вокзала,
С которого б разлуки не кричали...

Не выпало мажорного удела,
Тоске разлук высокой нотой вторя,
Её струна от боли поседела,
Устало повторяя правду горя...

А вот другая скрипка - о счастливых,
О светлом в поднебесье распевала...
Она привычно и в плакучих ивах
Нечаянную радость вызнавала...

Среди дождей тянула к солнцу струны,
Поверив пламенно в победу света -
И выпадали сладостные руны
На нежные призывы и приветы...

Дружили скрипки, выделяясь в хоре,
Жизнь составляя - радости и горе...

Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении

Другие произведения автора Маргарита Метелецкая

Рецензии

Написать рецензию

Живут в нас обе, не иначе,
Одна поёт, другая плачет...
Ах, если б милого рука
Смычком владела!.. Игрока
Такого не нашлось пока...
И скрипки чувств своих не прячут:
Одна поёт, другая плачет...

Валентина Агапова 28.04.2011 21:31 • Заявить о нарушении

+ добавить замечания

Ой зробив хлопчина та й дві красні скрипки —
Поділив надвоє снів своїх красу.
Що перша скрипка — біла лебідка,
А дуга скрипка — вечірній сум.

Закохались в нього дві сестри весною —
Одна — як та нічка, друга — мов той день.
Перша просила грати сумної,
Друга хотіла веселих пісень.

Приспів:
Одна сміялась,
Плакала друга.
Гей, поєднались
Радість і туга.
Гей, поєднались
В очах дівчини,
Як у двох скрипках,
Ночі і днини.

А як розійшлися ті пісні луною,
Він замовклі скрипки сестрам двом віддав.
Кожна дівчина стала вербою,
Легінь між ними явором став.

Приспів:

Залишив на світі дві самотні скрипки,
Залишив на світі снів своїх красу.
Що перша скрипка — біла лебідка,
А дуга скрипка — вечірній сум.

Там, де став явір понад плаями,
Знову я чую відлуння пісень:
Одна верба співає ночами,
Друга верба співає удень.

Приспів:
Одна сміється,
І плаче друга,
Гей, поєднались
Радість і туга,
Гей, поєднались
В очах дівчини,
Як у двох скрипках
Ночі і днини.

На музику Івасюка виконувала Софія Ротару...

Спасибо, Валюшик ! Зашиваюсь...в реале... Твоя Марго

Маргарита Метелецкая 28.04.2011 20:42 Заявить о нарушении

Прекрасная песня, милая Марго! Значит, это она навеяла тебе "Две скрипки..." Я слегка поправила свой эксп.

Валентина Агапова 28.04.2011 22:37 Заявить о нарушении

+ добавить замечания

На это произведение написано 36 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.

Написать рецензию Написать личное сообщение Другие произведения автора Маргарита Метелецкая