На мелодію пісні “Мы поедем, мы помчимся…”
Наварю я борщик з салом, свого хлопця почастую.
Поки їсть – його машину в петриківку розмалюю.
Уявляю як зрадіє - Мендельсона гімн заграє
Жодна так дівчина в світі хлопця свого не вітає
Побіжу в кар’єр я миттю екскаватор прикрашати,
Щоб не сумно миленькому важілі там повертати.
Екскаватор там, у ямі, не гламурно виглядає:
Над дизайном попрацюю – і як стразик він засяє.
Що таке іще зробити, як хлопчині натякнути?
За машинами своїми може він мене забути.
Вигинатиму ковбаску, щоб на серце схожа стала
Тільки так він зрозуміє, що його я покохала.
Приспів.
Побіжу мерщій,дівчата, свого щастя добиватись
Для майбутньої свекрухи я на скутер зароблю.
Креативна я дівчина, в яку варто закохатись,
А як стану я дружина, так не те іще зроблю.
У день Святого Валентина 13. 02. 2010
© Copyright: Дацишина Елена, 2010
Свидетельство о публикации №110062003444
Свидетельство о публикации №110062003444
Рецензии