чому його холод занадто синій,
занадто синій щоб розмернутись у її занадто довірливій особі.
чому це викликає жалість,
а не ненависть до тих хто довів її до скарг і страшенних марень у глибоких снах.
чому для нього він правий,
у будь якій шаленій думці він правий, а вона лише додаток до розумних слів енциклопедій.
чому не має небуття,
де б загубитися вона могла хоч четверга і до суботи від усіх, і якби він ій не набрид, але б у небуття своє вона поклала б і його.
чому завжди провина в ній,
чому розгадані шляхи такі брудні не через дощ, не через пил, а через неї.
чому так важко їй піти
до світла й іншого втекти, вона ж нікчемна тягне тіло до ніг його сумних.
чому щасливі дні
не можна розділити по одному в рік,
а то вони зринають біля тебе, пірнають у тобі, а потім місяці ти чуєш лише відгуки
того кохання в своїй нещасній голові.
чому
© Copyright: Виктория Глинских, 2010
Свидетельство о публикации №110061905912
Свидетельство о публикации №110061905912
Рецензии