Я в пiснi серця...

Я стану дощу  дотиком,
Розтану  в  тишині
Я  буду  легким  подихом,
Де  з  місяцем  одні

Я  вітром  буду лагідним,
Нехай  цей сумний  день
Життя  давно  не  казкою
Приходить  від  пісень.

Душа  болить і  плаче. Як?
Чому  вона  кричить?
Навіщо  ж  вона  хоче  так
Забутися  вночі?

Як лунною доріжкою
Бреде  печаль  моя,
Я в пісні серця стежкою
Пройду одна, нічия.

Валюха Сердечко


Рецензии
Моя маленька розумничка!

Анатолий Подвалюк   20.06.2010 13:49     Заявить о нарушении
Спасибки, наидобрейший человечек!))))

Валентина Сердечко Окулова   20.06.2010 19:36   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.