Ще листопад, а сніг вже випав,
І тихий вітер за вікном
Біленьку хатку мого діда
Зимовим загорнув рядном.
Віконце світиться, радіє,
Бо в хаті затишок, тепло,
Сумує мій дідусь, сивіє
І довго дивиться в вікно.
Мороз на склі малює зиму
Чи пізню осінь, сам не знає,
А віхола складає риму,
Колише землю, присипляє.
Дідусь мій любий, друже вірний,
Відчуй ту осінь, не журись,
Померзлих яблук дух медовий
Чарує хай, несе увись.
Нехай та осінь нам навіє
Не сум, не холод, а тепло.
Несуть мене на крилах мрії,
Де сад, дідусь мій і вікно...
Wikno
© Copyright: Оксамыта, 2010
Свидетельство о публикации №110061800406
Свидетельство о публикации №110061800406
Рецензии
Дуже сподобалось,вiдкривайте вiкно ще ширше.
З повагою Галина.
Орехова Галина 23.06.2010 08:41 • Заявить о нарушении
З повагою Галина.
Орехова Галина 23.06.2010 08:41 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.