нi

нє, нє, нє,
все не так!
ти не туди звернув,
не те вино випив,
не те життя вилив на землю,
не ту постіль замазав спермою.
ні, ****ь, ні!
не чуєш сумні голоси?
не бачиш світлофорів,
не розрізняєш кольорів,
не ту стару переклав через забори.
да кажу ж тобі, ні!
ти не так живеш, як живуть ті люди,
хоч нормальними є,
чи ненормальними будуть,
у наших снах,
але сни твої також приречені на ні!
ні, дядько, ні,
ти не ту взяв до шлюбу,
і ці діти гуцули тобі до повної дупи,
так чому ж ти не скажеш їм ні,
коли виносять останні гроші
за грами траму.
так, старий, так,
можна вже жалітись старому ліжку,
срати на старезну жінку і пахучі квіти,
зустрічати світанки в пилом накритій хаті,
розуміти все те що неминуче втратив,
як ту кохану й нащиріщу від сердця відтяв,
як ту гарну й перспективну до нього ж взяв,
як ті зелені очі по сей день тобі марятся скрізь,
як та руда коса оплітає палко живіт.